13 травня 2022 року відбувся науковий семінар кафедри лісових машин поєднаний із засіданням комісії екологічних технологій Наукового товариства ім. Шевченка із виїздом у музей-криївку поблизу села Лапаївка, що біля Львова. Тема семінару:  «Трагічні будні партизанської боротьби Української повстанської армії упродовж 1939 – 1955 років з совєтсько-рашистськими окупантами».

Директор музею-криївки Іван Іванович Попович дуже цікаво розповів про історію створення музею та боротьбу Української повстанської армії з загарбниками упродовж окупації в 1939 – 1955 роках.

Саме у околицях цієї місцевості 16 серпня 1955 року на теренах Львівщини відбувся останній бій групи вояків УПА із загоном НКВД. Група упівців складалася з трьох чоловік: командира Гнатіва Михайла (псевдо “Скорий”), Янкевича Степана (псевдо “Крук”) і Кулик Володимири (псевдо “Андрійка”). Повстанці не мали жодної можливості на прорив і не мали права на швидку загибель, бо треба було знищити архівні матеріали УПА. “Скорий” і “Крук” тримали оборону, а “Андрійка” спалювала документи. “Скорий” загинув, а “Крука” і “Андрійку”, поранених і непритомних, забрали у тюрму на Лонського.

Володимира Кулик вижила і мала щастя жити ще й у незалежній Україні. Саме вона й розповіла про підпільну типографію, розташовану у лісі біля села Басівка. У різний час у криївці бували такі повстанці, як Гнатів Михайло, Янкевич Степан, Кулик Володимира, Гайовська Люба, Качмарик Михайло, Мікльош Мирон, друкарка Зоряна, Микитка Іван, Пришляк та інші. Друкували упівці у цій криївці різні агітаційні матеріали до 1953 року. Зокрема готувались, друкувались та розповсюджувались близько 160 українських періодичних видань.
Музей було відкрито і освячено на початку вересня 2014 р., у той час на урочистостях були присутні представники влади, духовенство, працівники лісової галузі та діячі визвольного руху.
Криївка була відтворена за описами Володимири Кулик у такому самому вигляді, якою вона була під час діяльності повстанців. Підземелля складалося з двох основних приміщень, між якими був прокладений тунель довжиною 30м. У одній кімнаті працював і проводив наради провід повстанців, а у іншій провадили документацію жінки-друкарки.

Разом з директором музею Іваном Поповичем та поетом і піснярем Богданом Пришляком біля п’ятистовбурного дуба

Сьогодні тут зберігаються друкарські машинки, рації, війсь­ковий реманент та  побутові речі повстанців, каганці, печі; також відтворено меблі, зокрема дворівневі ліжка. Цікаво, що в тунелі розміщена міні-каплиця, одним з експонатів якої є “Молитовник україн­ського народу” (1947 р.  видання). Окреме приміщення – музейна кімната криївки, де розміщено накази на нагородження упівців, фото зі зображенями нагород, є брошурка “Літопис УПА”, світлини та листи Андрійки тощо. Окремий стенд присвячено    грошовим купюрам УПА – бофонам (на бойовий фонд).   Таких купюр за ескізами талановитого художника – підпільника Ніла Хасевича налічується близько 500 видів.
Учасники семінару обмінялись думками щодо отриманої інформації, виступали з повідомленнями про родинні історії, пов’язані з пам’яттю про діяння Української повстанської армії.

МИ ПОВИННІ ЗНАТИ СТОРІНКИ НАШОЇ ІСТОРІЇ ТА ШАНУВАТИ ПАМ’ЯТЬ ПРО ГЕРОЇВ-БОРЦІВ ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИ!